-
1 rule
I n1. правило; норма; принцип2. правління, володарювання- colonial rule колоніальне володарювання- ground rules основні правила (поведінки); принципи, основний модус (взаємовідносин тощо)- humanitarian rules гуманітарне право- international rules міжнародні принципи, норми міжнародного права- standing rule правила, встановлені якоюсь організацією; постійні правила- unanimity rule принцип одноголосся- general rules of official protocol загальні правила офіційного протоколу- international rules in force діючі норми міжнародного права- rules of foreign relations принципи міжнародних відносин- rules of international courtesy правила міжнародної ввічливості- rules of international protocol правила міжнародного протоколу- rules of origin правила визначення походження- rules of procedure регламент, правила процедури- rules of reciprocity принцип взаємності- rules of the separation of power принцип розподілу влади- to adhere to the rule of procedure притримуватись/ дотримуватись правил процедури- to apply the rules of procedure застосовувати правила процедури- to be subject to a rule підлягати під дію норми/ правила- to come under a rule підлягати під дію норми/ правила- to comply with the rule of procedure притримуватись правил, дотримуватись правил процедури- to conceive the rules of reciprocity дотримуватись принципу взаємності- to conform to the rule of procedure притримуватись/ дотримуватись правил процедури- to construe the rule of procedure тлумачити правила процедури- to fix the rules of precedence among diplomatic missions встановлювати правила старшинства дипломатичних представництв- to interpret the rule of procedure тлумачити правила процедури- to lay down the rules встановлювати правила- to note an infringement/ a violation of the rule of procedure констатувати порушення правил процедури- to observe the rule of procedure притримуватись/ дотримуватись правил процедури- to recall the terms of the rules of procedure нагадати про положення правил процедури- to remind of the terms of the rules of procedure нагадати про положення правил процедури- to work to rule працювати за правилами (вид страйку)II v1. керувати, управляти, панувати, володарювати2. постановляти, встановлювати порядок- to rule (over) the country правити країною- to rule oneself out of the race зняти свою кандидатуру на виборах- to rule on a question прийняти рішення з якогось питання; постановити- to rule a territory правити/ управляти територією -
2 generally recognized
generally recognized norms of international law — = generally recognized rules of international law загальновизнані норми міжнародного права
generally recognized rules of international law — = generally recognized norms of international law
-
3 rule
1. n1) правило; норма; принципrule of the road — а) правила дорожнього руху; б) мор. правила розминання суден
rules of procedure — а) регламент, правила процедури; б) юр. порядок судочинства
rule of three — мат. потрійне правило
standing rule — правила, визначені корпорацією
2) звичка, звичайas a rule — як правило, звичайно
it is a rule with us — у нас таке правило; у нас такий звичай
3) критерій, стандартrules of conduct — критерії (правила) поведінки
to obey (to break) a rule — виконувати (порушувати) правило
4) правління, панування5) статут (товариства тощо)6) юр. постанова; наказ, розпорядження7) лінійка; масштаб8) правило9) друк. шпона10) (the rules) територія поруч з в'язницею, на якій дозволялося жити деяким в'язням (особл. боржникам)2. v1) керувати, правити, управляти; панувати, володарювати2) контролювати; стримувати3) юр. вирішувати; постановляти; визначати порядок судочинства4) лініювати, графити5) стояти на рівні (про ціни тощо)rule off — а) відокремити рискою, провести лінію; б) закрити рахунок
rule out — а) проводити лінію; б) виключати
to rule the roast (the roost) — хазяйнувати, командувати, розпоряджатися, управляти
* * *I [ruːl] n1) правило; норма; принципrule of three — мaт. потрійне правило
rules of procedure — регламент, правила процедури юp. процесуальні норми; порядок судочинства
2) звичка, звичайas a rule — як правило; зазвичай
3) критерій, стандарт4) правління, панування5) pl устав (товариства, ордена)6) icт. ( the rules) територія по сусідству з в'язницею, на якій дозволялося жити деяким ув'язненим (особл. боржникам)7) юp. постанова по конкретній справі; приписання; наказ8) лінійка; масштаб; правило9) пoлiгp. лінійка; шпонаII [ruːl] v1) управляти, правити; панувати; царювати; бути на троні2) керувати3) контролювати, управляти; стримувати свої почуття4) юp. вирішити ( справу); постановляти; встановлювати порядок судочинства5) лініювати, графити6) кoм. стояти на рівні (про ціни, ставки) -
4 respect
1) повага, шана; поважання; стосунок2) дотримуватися ( чогось), не порушувати, поважати (в т. ч. права, обов'язки тощо); мати стосунок, стосуватися•respect for the rights, honor and dignity of citizens — = respect for the rights, honour and dignity of citizens повага до прав, честі і гідності громадян
respect for the rights, honour and dignity of citizens — = respect for the rights, honor and dignity of citizens
- respect for human rightsrespect the sovereignty and territorial integrity of a country — поважати суверенітет і територіальну цілісність країни
- respect for individual rights
- respect for law
- respect for national dignity
- respect human rights
- respect oneself
- respect the law
- respect the neutrality -
5 право переслідування
hot pursuit, (іноземних суден, що порушили правопорядок або норми міжнародного права в порту чи в територіальних водах) right of pursuitУкраїнсько-англійський юридичний словник > право переслідування
-
6 international rules in force
English-Ukrainian law dictionary > international rules in force
-
7 right of pursuit
право переслідування (іноземних суден, що порушили правопорядок або норми міжнародного права в порту чи в територіальних водах) -
8 violate
порушувати; насилувати, ґвалтувати; оскверняти ( могилу)violate the Constitution's separation of Church and State — порушувати конституційне положення про відокремлення церкви від держави
- violated- violate a contract
- violate a law
- violate a provision
- violate a right
- violate a rule
- violate a tomb
- violate a treaty
- violate air space of a country
- violate an agreement
- violate an oath
- violate an obligation
- violate cease-fire
- violate conscience
- violate one's conscience
- violate democratic rights
- violate feelings
- violate human rights
- violate oath
- violate obligation
- violate one's obligation
- violate official secrecy
- violate parol
- violate professional ethics
- violate sanctuary
- violate the constitution
- violate the state border
- violate the state frontier -
9 ігнорувати
to ignore; ( не звертати уваги) to disregard; ( нехтувати) to defyігнорувати загальноприйняті норми міжнародного права — to disregard generally recognized norms of international law
ігнорувати факти — to ignore ( to disregard) the facts
-
10 binding
I adj зобов'язуючий, обов'язковий; той, що має обов'язкову силу- binding agreement угода, що має обов'язкову силу- binding character обов'язковий характер- binding clause обов'язкове положення, обов'язкова стаття (договору тощо)- binding decision зобов'язуюче рішення- binding effects обов'язковий характер- binding measure міра/ захід, що має обов'язковий характер; обов'язкову силу- binding treaty зобов'язуючий договір- to be binding upon the parties бути обов'язковим для учасників (договору)- to become binding as a customary rule of international law стати обов'язковим в якості звичаєвої норми міжнародного права- to become binding through international custom стати обов'язковим згідно з міжнародним правом- in a binding form у формі зобов'язань- the clause has binding force цей пункт має силу зобов'язанняII n зв'язування (СОТ) -
11 standard
n1. рівень, норма, стандарт, критерій2. знамено, прапор; штандарт- cultural standard культурний рівень- royal standard королівське знамено- high standard of wages високий рівень заробітної плати- standard s of international law норми міжнародного права- standard s of judgement критерії оцінки- standard of living рівень життя- standard wisdom of received doctrine звична мудрість загальноприйнятої доктрини- to raise the standard of living підняти рівень життя -
12 норма
ж1) ( обов'язковий порядок) norm, standardнорма поведінки — norm of behaviour; rule of conduct
процесуальні норми юр. — legal procedure, judicial procedure
норма федерального права амер. юр. — federal provision
2) (величина, кількість, розмір) quota, rateнорма амортизації — amortization quota, rate of depreciation, depreciation rate
норма виробки — norm of output ( of work done), output quota
норма водопостачання — water ration, water supply rate
норма прибутку — profit rate, rate of profit, rate of return
норми видачі військ. — limitation rations
-
13 standard of international law
standard of international law of invention — пат. критерій неочевидності, критерій патентоздатності
standard of international law of law — норма права; вимога права; правовий критерій, правовий стандарт
standard of international law of procedure — процесуальна норма, процесуальна вимога, процесуальний критерій
standard of international law of proof — доказова норма, норма (стандарт) доведення ( факту); критерій доведеності
standard of international law of proof because of the preponderance of evidence — критерій доведеності з огляду на наявність вагоміших доказів ( в цивільному процесі)
standard of international law of proof beyond a reasonable doubt — критерій доведеності за відсутності обґрунтованого сумніву ( в кримінальному процесі)
standard of international law-setting — встановлення норми, встановлення стандарту
standard of international law-setting activities — діяльність з опрацювання (або встановлення) норм (нормативів)
standard of international law tax rate — основна ставка оподаткування, основна податкова ставка
English-Ukrainian law dictionary > standard of international law
См. также в других словарях:
дипломатичний — а, е. 1) Стос. до дипломатії (у 1 знач.). •• Дипломати/чна по/шта один з видів зв язку дипломатичного чи консульського представництва з центральними органами зовнішніх зв язків держав, яка пересилається звичайно в супроводі дипломатичних кур єрів … Український тлумачний словник
гуманітарний — а, е. 1) Який належить до суспільних наук, що вивчають людину та її культуру. •• Гуманіта/рні нау/ки суспільні науки (історія, філологія, філософія, соціологія, право, мистецтвознавство та ін.). 2) Стос. до людського суспільства, до людини як… … Український тлумачний словник
Цыбуленко, Евгений Николаевич — Евгений Николаевич Цыбуленко Євген Миколайович Цибуленко … Википедия
міжнародний — а, е. 1) Стос. до відносин між народами і країнами. 2) Який існує між народами, поширюється на них. 3) У якому беруть участь представники різних країн, народів. || Який використовують для зв язку між країнами, народами. Міжнародний маркетинг. ••… … Український тлумачний словник
консульський — а, е. Прикм. до консул і консульство. •• Ко/нсульська екзеквату/ра дозвіл держави перебування на реалізацію консульських функцій. Ко/нсульська легаліза/ція встановлення і засвідчення справжності підписів на документах та актах і відповідності їх… … Український тлумачний словник
посольський — а, е. Прикм. до посол і посольство. || Власт. послові. Посольська гідність. •• Посо/льське пра/во найдавніша галузь міжнародного права; включає принципи і норми, якими встановлюється юридичний статус дипломатичних агентів і дипломатичних… … Український тлумачний словник
право — а, с. 1) тільки одн. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. 2) Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю панівного… … Український тлумачний словник
